На території Іванківського району Київської області 31 жовтня було розпочато роботу зі створення агроекологічного кластеру, що має на меті відновлення поселенської мережі та створення нових робочих місць для мешканців територій, які межують із зоною відчуження.

У зв’язку з потребою формування системного підходу до сільського розвитку в межах реалізації Концепції розвитку сільських територій, схваленої Кабінетом Міністрів України, в Україні здійснюється робота з пошуку ефективних механізмів державно-приватного партнерства через проекти локального розвитку в межах територіальних громад.

З метою отримання міжнародного досвіду соціально-економічного розвитку територій, що постраждали внаслідок техногенної катастрофи розроблено план сталого розвитку Полісся на основі екологічної освіти. Міністерство аграрної політики та продовольства України спільно з Київською облдержадміністрацією організовано конференцію «Від катастрофи до безпечного майбутнього Полісся», яка відбулася 31 жовтня 2017 року на території Іванківського району Київської області.

Враховуючи динамічний характер розвитку сільських територій, інвестиційну спрямованість процесу, становлення самозайнятості та підприємництва в ОТГ, викладачі Житомирського національного агроекологічного університету проводять роботу щодо вивчення причин та наслідків вказаного явища з метою виявлення можливості застосування позитивного досвіду та апробації модельних підходів в управлінні на засадах державно-приватного партнерства.

Відкриваючи конференцію «Від катастрофи до безпечного майбутнього Полісся», заступник міністра Міністерства аграрної політики та продовольства України відзначив, що критерієм ефективності життя регіону є рівень народжуваності, бо молодь є основою життя на селі, – «якщо є молодь, то село живе».

Для України потрібно змінювати розвиток сіл, орієнтуючи його на молодь: більше молоді – більше роботи. Для розвитку громад важливо, щоб кожна копійка, зароблена мешканцями, продовжувала працювати на громаду. Зараз йде процес децентралізації, – так працює весь світ, – тому кожна копійка, що зайшла в громаду, має працювати на неї, на соціальний розвиток, розвиток дрібного бізнесу з місцевих людей. Цінний той бізнес, який і проживає на території громади. Він будує школи, дороги, розвиває іншу інфраструктуру місцевості.

Два роки як прийнята Концепція розвитку сільських територій. Нещодавно прийнято Концепцію розвитку фермерства і малих господарств. З метою реалізації завдань, що стоять перед державою, виділено 1 млрд грн, які мають піти працювати в села. Вихідці з села знають, як люди похилого віку мріють, щоб молодь повернулася в села на якісно новій основі і там буде життя. Необхідно відродити забруднені території. Залучені приватні інвестиції – це нові робочі місця, які дозволяють північний регіон країни асоціювати не лише з Чорнобилем.

В межах роботи науково-практичної конференції «Від катастрофи до безпечного майбутнього Полісся» співробітники Житомирського національного агроекологічного університету – к. е. н., професор, завідувач кафедри економічної теорії, інтелектуальної власності та публічного управління В. П. Якобчук та к. е. н., доцент кафедри інноваційного підприємництва та інвестиційної діяльності університету М. Ф. Плотнікова представили досвід фахівців ЖНАЕУ щодо організації та діяльності Центру розвитку територіальних громад через співпрацю ВНЗ, територіальних громад, місцевих органів влади та управління, громадських організацій та інвесторів як приклад публічного управління та державно-приватного партнерства.

Нагадуємо, в рамках проектів Центру розвитку територіальних громад  саме у ЖНАЕУ стартували майстер-класи з пермакультурного дизайну. Зокрема, 27 жовтня на базі факультету лісового господарства пройшов семінар з пермакультурного дизайну. 28 жовтня – практичні заняття було проведено у с. Дубівка Новоград-Волинського району Житомирської області. Практики пермакультури представили досвід організації лісосаду та попередньої стадії дослідження і спостереження в умовах сільських територій Полісся. 

В гості до агроуніверситету в Житомир завітали Тетяна Чучко (співзасновник ГС «Пермакультура в Україні», керівник напрямку «Освіта», координатор створення Мережі пермакультурних Центрів, творець Центру пермакультури під Львовом, творець Школи пермакультури «Екоінкубатор», учитель пермакультури, пермакультурний дизайнер, керівник «Львівського Клубу органічного землеробства та пермакультури», голова обслуговуючого кооперативу «Екопродукти Галичини»; власниця домашньої верміферми, активний учасник руху «Zero Waste» – розробка проекту полігону біовідходів «Органіко»), Іванна Білоус (пермакультурний дизайнер, разом з чоловіком створює родову садибу у Хмельницькій області, з лісосадом, високими грядами Хольцера та теплими грядками Розума), Федір Рябінін (сертифікований дизайнер пермакультури, автор численних статей з пермакультури та садових інструментів, спеціаліст в галузі природовідповідного садівництва).

В ході зустрічей було представлено ГС «Пермакультура в Україні», проілюстровано сутність та питання, що розглядаються в курсі Пермакультурного дизайну, різні його розділи. Більше уваги приділено лісосаду як одному з напрямків пермакультури. Доведено міжнародний досвід організації лісосадів, акцентовано увагу, що лісосад – це дуже складна система і створення її починається зі спостережень, зворотного зв’язку та практичної взаємодії з простором.

На противагу технократичному баченню про недосконалість природи, пермакльтура виходить з того, що природа досконала. Людина сприймає себе як частину природи, що є основою успіху. Гармонізація відносин людини і природи, баланс живих організмів та основі взаємодії та симбіозу сприяє зниженню енергетичних витрат та не потребує техніки для своєї організації та функціонування. Щорічно проуктивність ділянки збільшується, тоді як за технократичного підходу неминуче настає деградація та спустошення територій.

Пермакультура – це дизайн запропонований самою природою. В ході зустрічі сформувалося розуміння того, що чим більше господарств схожі на сад,тим більше вони є енергоефективними. Одним з принципів пермакультури є «менше зусиль – більше результату». Практики пермакультури є в усіх куточках світу. Започаткована Іваном Овсінським у ХІХ ст., продовжена Білом Молісоном в Австралії з початку ХХ ст. пермакультура завойовує світ – Масанобу Фукуока в Японії, Бел Шепард в Канаді, Зепп Хольцер в Австрії та інші пропонують власні підходи у природодоцільній діяльності. Так, Стефан Собковчак з Канади, впорядковуючи 4 га саду, спочатку орієнтував його як органічний, але згодом заклав пермакультурний сад, де представлено понад 100 сортів яблунь, понад 18 сортів груш, слив, вишень, персиків, смородини, ожини та інших культур. У відкритому ґрунті ростуть ківі та виноград. В основі лісосаду – плодові дерева, зокрема, азотофіксатори, а на кожному ярусі (ланцюга живлення) згори донизу (від споживачів до утворювачів ресурсу) кількість біомаси більше. Зниклі за часів інтенсивного господарювання в пермакультурному саду з’явилися комахи, птахи, плазуни. Завдяки бджільництву збільшується врожайність рослин, а просторово та за часом врахування періодів цвітіння рослин створює постійну кормову базу для бджіл. Лише дерева квітнуть понад 60 днів. З моменту садіння рослинам не вносили добрива, а продуктивність саду є вищою за середні показники в країні.

В той час як конвеєр (інтенсивні технології виробництва) налаштований на кількість (багато виробляємо, далеко транспортуємо, довго зберігаємо) природодоцільна діяльність зорієнтована на якість та смак. Достаток забезпечується природними методами та стимулює до бажання ділитися.

Створення мікроклімату, відродження родючості ґрунту, примноження ресурсного потенціалу території (збушується кількість рослин, комах, птахів, звірів, нормалізується водно-повітряний та мінеральний баланс ґрунту, зменшуються витрати живої та уречевленої праці), гармонізація взаємодії людини та природи підвищує продовольчу безпеку власників та створює мікроклімат доброзичливості в громаді. Природа в пермакультурі працює день і ніч, піклуючись про сад. Підхід, що передбачає різноманіття, зрівноважений розвиток, стійкість системи виявився настільки привабливим, що створення лісосадів в Чехії є на рівні державної цільової програми.

Лісосад – це досконала екосистема, яка забезпечує якісне проживання людей, формує засади їх продовольчої та економічної безпеки і діє за принципом – «зручно, продуктивно та економічно». Основою лісосаду є багаторічні рослини, зокрема, дерева. Підвищення вартості лісосаду можливе за рахунок збільшення рослин, що продукують більш дорогі види продовольства. В базовому підході пермакультура характеризується багатоманіттям видів на території, практично всі з яких є їстівними. Проте і квіти є переважно їстівні, наприклад, такі як настурція, де їстівні і листя, і квіти, і насіння…

Спілкування та взаємодія з людьми, для яких пермакультура – спосіб життя.  Під час навчального семінару з зареєстрованими безробітними та іншими присутніми садовод-практик з двадцятирічним стажем, член Клубу органічного землеробства, який зараз проживає в м. Києві, Федір Рябінін зазначив, що основою пермакультури є грамотний функціональний дизайн компонентів, із яких будується конкретна система, така як город, присадибна ділянка, що в результаті дає змогу в рази підвищити врожайність овочів та фруктів. Грамотність такого дизайну визначається достатнім знанням про властивості і особливості кожної складової плодових дерев, господарських будівель, зелених загород, ставків і тощо та вмінням встановити зв`язок між ними таким чином, щоб підвищити ефективність їх обслуговування людиною, відповідно зменшити трудовємність обслуговування. Особливою популярністю користується пермакультура як спосіб господарювання та розвитку підприємництва у людей, які мають родові маєтки. Також Федор Рябінін не оминув увагою і тему "Як дати ладу вашому саду" і розповів присутнім як правильно саджати та доглядати за плодовими деревами, який догляд потребують саджанці, адже дерева – складні живі організми, їх дуже легко пошкодити і навіть погубити. А при правильному догляді вони принесутьі вам та іншим людям чимало радості і, крім того, дадуть гарний врожай та великий прибуток.

Ф. Рябінін порадив слухачам,  яких зацікавила дана тематика, більш детально ознайомитися з інформацією в мережі інтернет на сторінці пермакультурної спілки України та порекомендував наукову літературу. Під кінець заходу присутні  поставили багато запитань та особисто поспілкувалися із практиками пермакультури Федором Рябініним, Іванною Білоус та Тетяною Чухно щодо органічного землеробства та пермаклуьтурного дизайну власних ділянок.

В Україні ще збережено немодифіковані сорти та види рослин,  світова та вітчизняна практика господарювання дозволяє зменшити трудоєиність робіт та не вносити хімічні добрива й засоби захисту рослин (на противагу інтенсивному підходу, де передбачено 26–30 обробок протягом сезону). Правильно підібрані поєднання рослин, довгострокове планування саду створює сприятливі умови для подальшого його обслуговування. Організація кооперативу дозволяє вирішити питання збуту продукції.

Ідеї пермакультури активно використовуються для підтримки підприємницьких ініціатив безробітних, зокрема, такі зустрічі відбуваються за підтримки центрів зайнятості (таким, наприклад, був семінар в Конотопському міськрайцентрі зайнятості, де велику увагу приділяють ефективному веденню сільського господарства та розкриттю аспектів перманентного сільського господарства (пермакультури), під яким мають на увазі підхід до проектування оточуючого людину простору, а також системі ведення сільського господарства, заснованій на взаємозв’язках, що спостерігаються у природних системах та допомагає людям максимально використовувати дані знання для започаткування та провадження власної справи

 

Відгуки за результатами зустрічі в с. Дубівка Новоград-Волинського району

«Дякуємо вам за вашу гостинність».

«Ми раді були завітати до вас у Гранідуб. Ваші майстер-класи із садівництва були надзвичайно цінними для нас. Ми відкрили для себе надзвичайну красу і корисність лісосаду і поринули в атмосферу гармонії».

«Ваш ентузіазм надихає. Було приємно бачити дуже дружний та щирий колектив».

«Простота побуту повертає у щасливе дитинство. Затишок та тепло цього місця розслаблює. Було бажання повертатися сюди знову і знов».

«Легко було відчути себе захищеним поряд з квіткою, доброю та компанійською. Часом зачіпало до глибини душі розуміння того, що таке Земля, яка дарує нам життя з усіма його барвами і це повертає до свого коріння».

«Народження проекту може бути гідним прикладом наслідування для наших нащадків».

«Ми для себе зрозуміли, що спілкування з природою дуже позитивне. Викликає на емоцій стан. Дає можливість побачити світ в яскравих кольорах і почути голос душі самого себе, в першу чергу. Відкривається інше сприйняття світу».

«Насправді, це супер!!!!»

«Підкорюють знання лекторів, які знають все про навколишній світ, взаємозв’язки у ньому і рослини, і комахи, і людини… Мистецтво садити дерева».

«В Гранідубі інше повітря, чисте середовище і емоційно, і енергетично, і екологічно».

«На природі все поряд, навіть сонце здається ближчим, теплішим».

«Хочеться посміхатися».

 

Інформаційне бюро Ради молодих вчених

  Житомирського національного агроекологічного університету


Онлайн-опитування “Реформування освіти зсередини: точка зору представників освітянського середовища”

Анкета для учителів, адміністрації закладів середньої освіти

Анкета для науково-педагогічних працівників, адміністрації закладів вищої освіти

Детальніше...


Анкети моніторингового дослідження студентів

opityv 1

Освітній портал ЖНАЕУ


Корисні посилання