Протягом березня-квітня Поліський національний університет  проводив   дослідження «Інформаційна безпека держави: ідентифікація сучасних викликів та загроз», результати якого використають  для розробки нових та вдосконалення діючих способів спростування інформації сумнівного змісту: фейків, маніпуляцій, відвертої неправди тощо, нівелювання її негативного впливу на безпеку (інформаційну, економічну, техногенну, громадську) як конкретних регіонів, так і держави загалом.

 

Крім того, отримані  під час анонімного опитування відповіді сприятимуть вдосконаленню чинної нормативно-правової бази з піднятого питання та дозволять ефективніше захищати  права українців.  

 

«Вже понад шість років на території України активно реалізуються різноманітні форми та методи ведення гібридної війни. Реалії сьогодення свідчать про поступовий перехід від концепції відкритого військового протистояння до намагань підірвати державність шляхом поширення тенденційної інформації в ЗМІ (в першу чергу електронних та відповідних тематичних спільнотах соціальних мереж) з метою формування у громадян антидержавницьких поглядів, –  розповідає  кандидат юридичних наук, доцент кафедри правознавства Поліського національного університету Роман Черниш.  – Вказане досягається, зокрема, й шляхом поширення «фейкових» новин та коментарів. При цьому, пересічному користувачу досить складно відрізнити фейкову інформацію від об’єктивної. Зважаючи на використання фахових знань, відповідних технічних та психологічних прийомів у процесі її підготовки та поширення, така інформація у більшості випадків викликає значний суспільний резонанс та, за певних умов, здатна в короткостроковій перспективі призвести до негативних наслідків – виникнення осередків соціальної напруги і дестабілізації суспільно-політичної ситуації як в окремому регіоні, так і в державі в цілому; дискредитація країни на міжнародній арені тощо, а в довгостроковій – до поступової зміни світогляду і переконань громадян, підміни спогадів на фейкові, формування національної ідеї у вигідному для певної особи (групи осіб) ракурсі.  У сучасних умовах однією із головних загроз для національного суверенітету постає проблема системного і триваючого поширення необ’єктивної та недостовірної («фейкової») інформації.  Зважаючи на наявність внутрішнього та зовнішнього вектору в її розповсюдженні, наразі здійснюються певні кроки у напрямі юридично-правової регламентації поширення такої інформації, порядку обмеження доступу до неї.  З метою отримання емпіричних даних фахівцями Поліського національного університету було проведено тематичне анонімне онлайн-опитування громадян». 

 

Загалом в опитуванні  взяли участь 735 респондентів, з яких питома вага жінок склала 58%, чоловіків – 42%. Респондентами здебільшого були мешканці міст (66%). 73% опитаних мають вищу освіту чи є її здобувачами.  

 

За результатами опитування встановлено, що 93% громадян мають зареєстровані персональні акаунти у Viber, 84% – у Facebook, 79% – в Instagram. Водночас, не дивлячись на окремі існуючі обмеження, персональні акаунти у «ВКонтакті» зареєстровано у 40% респондентів, а в «Однокласниках» – у 11%.

 

Більшість свого особистого часу респонденти проводять в Instagram – 41%, Facebook та Viber на 2 та 3 місці за тривалістю перебування з 25% та 15%, відповідно.

 

Переважна частина опитаних відзначила те, що для них основним джерелом отримання інформації про суспільно-значимі події є Facebook – 59%, Інтернетсайти новин (електронні ЗМІ) – 56%, Instagram – 50%, Телебачення – 46%, Telegram – 45%, Viber та YouTube – по 40%. З друкованих ЗМІ отримують інформацію лише 7% респондентів, що є одним із найнижчих показників. Водночас для 32% опитаних основним джерелом інформації є спілкування з родичами, друзями, колегами і/та знайомими. Позитивним є те, що, незважаючи на досить високу чисельність респондентів, які мають акаунти в соціальних мережах «ВКонтакті» та «Однокласники», основним джерелом отримання інформації вони є лише для 1,9% опитаних.

 

У разі ознайомлення з резонансною інформацією 65% респондентів відразу її поширять, 54% розкажуть про неї родичам, друзям, колегам і/та знайомим в ході фізичного спілкування, 18% – «лайкнуть». Тобто більшість опитаних не вдаються до перевірки отриманої інформації. Лише 43% респондентів відзначають  те, що спочатку перевірять інформацію і лише потім її поширять.

 

У тому випадку, коли інформація є резонансною, понад 65% опитуваних перевірятимуть її на офіційних ресурсах, 25% використовують можливості сервісів Google і лише 5% відразу звернуться до спеціально створених ресурсів.

 

Більшість респондентів (78%) зазначають, що знають про можливість притягнення до юридичної відповідальності у разі поширення інформації та інших відомостей протиправного змісту в ЗМІ, Інтернет-мережі. 89% відсотків респондентів  кажуть про необхідність законодавчо закріпити обов’язок протидіяти поширенню фейкової інформації для власників соціальних мереж.

 

«Таким чином, в сучасних умовах Інтернет-сайти та соціальні мережі стали основним джерелом отримання інформації про суспільно-значимі події, – додає Черниш. – Водночас інформація, що поширюється в зазначених мережах, здатна викликати у більшості населення панічні страхи, переживання та стурбованість. На увагу заслуговує факт, що після ознайомлення з резонансною інформацією значна частина громадян не вдається до її перевірки та схильна поширювати вказані дані в соціальних мережах (шляхом репосту), або ж в ході фізичного спілкування з рідними, друзям, колегам і/та знайомим без попередньої перевірки. У якості основних джерел перевірки резонансної інформації громадяни схильні розглядати офіційні Інтернет-ресурси органів державної влади та місцевого самоврядування. Зазначені інформаційні джерела викликають у них найбільшу довіру стосовно об’єктивності даних. Більшість громадян підтримує можливість притягнення до юридичної відповідальності осіб, які поширюють інформацію та інші відомості протиправного змісту в ЗМІ, Інтернет-мережах та зазначає про потребу законодавчого визначення обов’язку власників соціальних мереж щодо забезпечення протидії поширенню «фейків».

 

Детальний звіт можна завантажити за посиланням.

Пресслужба Поліського національного університету 

Корисні посилання