Ректор Поліського національного агроекологічного університету Олег Скидан оприлюднив четверту частину результатів аналітичного дослідження, що відображають ставлення населення до запровадження ринкового обігу сільськогосподарських земель та можливі наслідки даних змін для сільських територій та продовольчої безпеки держави.

 


Нагадаємо, що у процесі дослідження було опитано 1207 респондентів (88%) з сільської місцевості та 199 (12%) з міста. За результатами опитування, 51% респондентів вважають, що запровадження ринку землі спричинить зростання вартості харчових продуктів. 37% опитаних переконані, що харчові продукти подешевшають, а 8% не очікують на суттєві зміни цін на продовольство.

 

Значна частка респондентів (36%) вважають, що запровадження ринку землі спричинить подальшу концентрацію матеріальних активів та земельних угідь в агрохолдингах. 29% опитаних наголосили, що за умови ринкового обігу сільськогосподарських земель більш активно розвиватимуться як фермерські господарства, так і великі агроформування. Досить низькою є частка тих, хто сподівається, що будуть сформовані сприятливі передумови для розвитку фермерських господарств (9%) та у цілому сільських територій (7%). 

 

Третина респондентів переконана, що запровадження ринку землі сприятиме залученню інвестицій на сільські території та налагодженню переробки продукції (33%). Однак, частина респондентів вважає, що суттєвих змін у налагодженні переробки на сільських територіях не відбудеться. Соціологічне дослідження показало, що надходження інвестицій у переробку сільськогосподарської продукції очікується, насамперед, у лісостеповій зоні Житомирщини, де кращі землі та розвиненіша інфраструктура. Саме ці території вже зараз залучають значні обсяги відповідних інвестицій.

 

Як зазначалося раніше, значна частка респондентів (26%) планує продати власний земельний пай в умовах відкриття ринкового обігу сільськогосподарських земель. Наявні у середньостатистичної сільської родини Житомирщини 2 земельні паї (5 га) дозволять отримати 5–7 тис. доларів США. 

 

Проведене соціологічне дослідження «Оцінка рівня продовольчої безпеки країни в умовах запровадження ринку землі» показало, що отримані кошти від продажу земельних паїв власники планують витратити на такі цілі:

  1. Проведення ремонту житла та покращення умов проживання (26%). Багато сільських будівель, значна частина яких збудована 20–30 років тому, потребують ремонту та перепланування, підведення газу та води.
  1. Допомога дітям, онукам (23%). Багато мешканців сільських територій допомагають дітям та онукам, які проживають у містах.
  1. Придбання ліків (17%). Значна кількість сільських мешканців, враховуючи їх вік, умови життя і роботи, потребують амбулаторного лікування, проведення операцій.
  1. Започаткування власного бізнесу в аграрній чи суміжних галузях (14%). Такий варіант відповіді на питання найчастіше вказували мешканці районів, що знаходяться поблизу обласного центру та у лісостеповій зоні, де кращі землі та є розвинена логістика.
  1. Купівля житла у місті та переїзд з села (8%). Для певної частки власників земельних паїв продаж землі розглядається як можливість придбати житло у місті. Особливо це актуально для районів навколо обласного центру.
  1. Купівля сільськогосподарської техніки (6%). Окремі власники земельних паїв мають бажання частину землі обробляти самостійно, для чого їм потрібно придбати сільськогосподарську техніку (міні-трактори) та певний інвентар (борони, культиватори, сівалки).

 

Водночас, варто  зазначити, що наразі на сільських територіях існує низка системних проблем, які потрібно вирішувати комплексно. Запровадження ринку землі може стати тільки одним із драйверів, які сприятимуть певним змінам. 

Для власників земельних паїв актуальними питаннями наразі є зниження податкового навантаження, доступність банківських кредитів, розвиток соціальної інфраструктури, реформа охорони здоров’я, боротьба з корупцією, пенсійна реформа, реформа освіти, децентралізація. Більшість респондентів (37%), вважають що лише комплексне впровадження перелічених заходів та реформ може сприяти розвитку сільських територій.

Опитані респонденти переконані, що лише завершення земельної реформи без реалізації адміністративно-територіальної, пенсійної, податкової та медичної реформ не забезпечить суттєвих позитивних зрушень у напрямі відродження сільських територій. 

Так, 35% респондентів вважають, що позитивного ефекту від ринкового обігу сільськогосподарських земель для сільських територій взагалі не варто очікувати. 25% опитаних очікують, що позитивний ефект можливий через 5–7 років, а 40% вбачають можливі позитивні зміни для сільських територій лише у довгостроковій перспективі (понад 10 років).

 

Детальніше бачення українців щодо майбутнього сільських територій буде висвітлено у п’ятому блоці дослідження.

Пресслужба Поліського національного університету

 

Корисні посилання