Восени минулого року в Поліському національному університеті презентували сучасний освітній простір «Екоцентр», який очолює Тетяна Федонюк.  На його базі діє кілька основних локацій, але експозиції постійно оновлюються та доповнюються. 

 

До уваги відвідувачів представлена експозиція «Екологічне будівництво  та відновлювана енергетика» – це зона меблів, виготовлених із вторинної сировини – використаного картону.  Вона презентує інноваційний еко-тренд, який покликаний надихнути суспільство на реутилізацію використаної раніше сировини, економію деревини та використання  меблів, які не будуть отруювати приміщення. 

Колекцію незвичайних форм рослинного та тваринного світу представлено в експозиції  «Жива природа». Зокрема,  є   тиландсії – рослини без коріння,  які одержують усі необхідні поживні речовини з навколишньої атмосфери. Також  зібрані групи рослин – хижаків. З тваринного світу у «Екоцентрі» Поліського національного університету мешкають представники Старого та Нового світу павуків-птахоїдів, а ще один з видів південноамериканських тарганів родини «Blaberidae»,  якого називають «Тарган-архімандрит» або «Гігантський лісовий тарган».  

 

Окремо формується експозиція «Регіональна геологія», представлена колекцією різноманіття мінералів і гірських порід. Тут налічується близько 100 експонатів, які зібрані з різних регіонів Житомирщини та мають унікальну історію та географію  –  сірі житомирські та коростишівські граніти, червоні коростенські граніти, лабрадорити, кристали топазів, берилів, димчастого кварцу, моріону з Володимир-Волинського, Олевський бурштин й інші. 

Днями колекція «Екоцентру» поповнилася ще кількома унікальними рослинами, серед яких:

 - «Танцююче дерево» або «рослина-телеграф», яка протягом дня   «танцює», а ввечері складає листя та засинає.

- «Драконячий фрукт», «серце дракона» або «їстівний кактус»,  який надзвичайно цінується за неймовірної краси квіти та м’ясисті смачні плоди.

-  «Сарраценії» – багаторічні трав'янисті рослини з листям, закрученим в глечики-пастки, що ростуть на верхівці кореневища. Частина листа утворює кришку. Всередині листя міститься травна рідина, за допомогою якої рослина перетравлює здобич. На відміну від інших рослин-хижаків у сарраценії при попаданні комахи всередину кришка не закривається, жертва просто тоне в травній рідині.
- «Ситник спіральний», він же «Юнкус»,  – незвичайна рослина з дивним чином закрученими в спіраль яскраво-зеленими стеблами. Німці називають його «локоном пристрасті», адже кущики ситника нагадують скуйовджену зелену шевелюру.
- «Дихондра», виткі стебла якої нагадуюють здалеку срібний водоспад.
- Кактус «Риб’яча кістка»   –  широко відомий ще як зигзагоподібний кактус, є родом кактусів, які поширені у Мексиці. Вид зазвичай вирощується як декоративний елемент  через його ароматні квіти восени. до десяти сантиметрів у довжину.  Після цвітіння формує плід, який має приємний смак, як агрус. Внутрішня частина плоду нагадує ківі із зеленою м'якоттю і дрібним чорним насінням.
- «Квітка кохання» або «нічна красуня», яка свою назву  отримала за те, що її листя при щонайменшому дотику складається уздовж центральної жилки, при цьому, черешок зі складеними листочками опускається вниз. Так само листя закривається на ніч.

Нагадаємо, що на базі наукових експозицій і навчальних колекцій у «Екоцентрі» викладачі університету проводять заняття для студентів екологічного й агрономічного факультетів, а також факультету лісового господарства. Крім цього, простір доступний для шкільних екскурсій тощо.

Пресслужба Поліського національного університету

Корисні посилання