Соціологічна служба Поліського національного університету  протягом 16–20 березня проводила дослідження "Оцінка рівня соціальної безпеки в умовах поширення коронавірусної інфекції (COVID-19)". 

 

Зокрема, в онлайн-опитуванні  необхідно було вказати вік, стать, сферу діяльності,  тип населеного пункту і місце проживання, інформацію про запаси і дефіцит харчових продуктів, медикаментів, дезинфікуючих  й захисних засобів, можливі проблеми з їх придбанням тощо. З-поміж іншого, були й пункти про рівень тривоги щодо поширення коронавірусу, дії у разі виявлення значної кількості  інфікованих у вашому регіоні, дотримання правил захисту від коронавірусної інфекції та ставлення до запровадження карантину. 

«Можливість мінімізації негативних соціально-психологічних та економічних наслідків пандемії коронавірусної інфекції (ПКІ) передбачає, зокрема, необхідність збору та аналітичної оцінки оперативної інформації щодо поведінки та суспільних настроїв населення на різних етапах розвитку ПКІ, – ділиться ректор Поліського національного університету Олег Скидан. –  Збір і обробка такої інформації надає можливість оцінити рівень соціальної безпеки в країні та більш чітко і виважено формувати систему відповідних заходів державної політики». 

Фахівці Поліського національного університету спільно з міською радою та регіональними ЗМІ провели анонімне опитування громадян України, метою якого був збір емпіричного матеріалу щодо поведінки та настроїв населення в умовах оголошення ПКІ та впровадження карантинних заходів. Збір та обробка даних проведена у середовищі ArcGis.

«Протягом п’яти днів карантину опитано 1953 респонденти, 62 % з яких (1218 осіб) проживають на території Житомирської області. Питома вага опитаних жінок склала 58 %, а чоловіків – 40 % (2 % не дало відповідь на вказане запитання). Найбільша питома вага опитаних (50 %) припадає на працюючих громадян України. Опитані респонденти – це здебільшого жителі міст (68 % осіб). На сільське населення припадає 21 % опитаних, – розповідає докторка економічних наук, доцентка, заступниця керівника навчально- наукового центру інформаційних технлогій Поліського національного університету Ольга Николюк.  – Встановлено, що основними джерелами інформації про коронавірус для опитаних громадян України є телебачення, інтернет-сайти новини і Facebook (41–44% відповідей)».  

Результати   показують, що у перший тиждень карантину трохи більше половини опитаних не робили запасів харчових продуктів. При цьому, 43% робили такі запаси на наступні 2 тижні. Більшість респондентів закуповували крупи (16 %), м’ясні та ковбасні вироби, фрукти та овочі. Переважна частина опитаних акцентувала увагу на відсутності (89%) або частковій відсутності (8 %) проблеми дефіциту харчових продуктів.

Понад 70 % респондентів протягом перших днів карантину не робили запасів медикаментів.  Їх робили лише 19 % опитаних, тоді як понад 80 % не бачили ймовірності виникнення дефіциту необхідних їм ліків. Загалом,   майже 9 % респондентів стикнулися з проблемою придбання медикаментів, 23 % частково відчули на собі таку проблему, а 58 % опитаних не відчули дефіциту медикаментів.

Лише 38 % опитаних забезпечені захисними та дезінфікуючими засобами, тоді як майже 25 % не встигли або не мали намірів купувати відповідні засоби.  62 % респондентів не були забезпечені захисними та дезінфікуючими засобами належним чином. Правил захисту від вірусної інфекції у повному обсязі дотримуються 70 % опитаних і частково – 27 %. 

«Значна частина опитаних (20 %) частково погоджуються із введенням карантину з метою запобігання поширення коронавірусної інфекції на території країни. 76 % респондентів визнають необхідність введенння таких заходів, –   додає кандидат економічних наук, доцент кафедри міжнародних економічних відносин та європейської інтеграції Поліського національного університету Петро Пивовар. – Більшість респондентів (56 %) оцінили рівень своєї тривоги щодо поширення коронавірусної інфекції в Україні як середній.  Високий рівень тривоги визнали лише 18 % опитаних. У разі виявлення значної кількості випадків коронавірусної інфекції 42 % опитаних схильні до самоізоляції, 32 % – будуть продовжувати звичний спосіб життя, але дотримуватимуться відомих заходів профілактики. 3 % респондентів планують не змінювати звичний спосіб життя».

Таким чином, пояснюють у соціологічній службі Поліського національного університету,  для першого тижня введення карантинних заходів, пов’язаних із поширенням коронавірусної інфекції, характерними є такі: 

– адекватне сприйняття більшістю громадян необхідності введення карантину з метою запобігання поширення коронавірусної інфекції на території України; 

– середній рівень стурбованості населення щодо поширення коронавірусної інфекції в Україні; 

– середній рівень стурбованості громадян щодо ймовірного виникнення дефіциту харчових продуктів в умовах введення карантинних заходів та, як наслідок, некритичний рівень зростання попиту на більшість харчових продуктів (крім круп’яних виробів); 

– тенденція щодо виникнення дефіциту на окремі групи медикаментів та низький рівень забезпечення населення захисними і дезінфікуючими засобами.

Детальніше ознайомитися із результатами дослідження можна за посиланням.

Пресслужба Поліського національного агроекологічного університету


 PIКК

гиф економика конкурс

Калькулятор 1920х1080

 PIКК

Black Simple Technology Presentation

portal2020 pnu


Структурні підрозділи Поліського університету

Корисні посилання