Целіков Віталій Васильович

Целіков Віталій Васильович

(23.02.1923–7.12.1995)

Герой Соціалістичної Праці

(Указ Президії Верховної Ради СРСР від 8.04.1971)

Народився 23 лютого 1923 року у місті Донецьк. По закінченні середньої школи у 1940 році розпочав трудову діяльність інспектором з якості продукції контори «Південнококсхімвугілля». З липня по жовтень 1941 року – курсант Севастопольського військового морського училища берегової оборони. На фронті – з жовтня 1941 по вересень 1945 року: командир взводу 115 окремого санітарного батальйону 25 дивізії Кримського фронту; командир взводу окремого батальйону автоматників 34 окремої стрілецької бригади Закавказького фронту; командир стрілецької роти 34 окремої стрілецької бригади, заступник командира батальйону 1050 стрілецького полку Північнокавказького фронту; заступник командира стрілецького батальйону 1050 стрілецького полку IV Українського фронту; командир стрілецького батальйону 906 стрілецького полку 243 стрілецької дивізії III Українського фронту. Тричі поранений. Учасник оборони Новоросійська, визволення України, Молдови, Румунії, Угорщини, Чехословаччини. У травні – листопаді 1945 року – у складі Забайкальського фронту. Учасник розгрому мілітаристської Японії.

За бойові подвиги нагороджений орденами Червоного Прапора, Червоної зірки, Олександра Невського, Вітчизняної війни II і I ступенів.

У 1945–1955 рр. – на комсомольській і партійній роботі у Донецьку. Очолював комсомольські організації заводу 110, Куйбишевську районну та обласну, Кіровський РК партії м. Донецьк та Селідовський РК партії Донецької області.

У 1955 році як тридцятитисячник у складі донецької групи  приїхав до Житомирщини. Загальними зборами колгоспу ім. Леніна села Велика Фосня Овруцького району обраний головою правління. Першим в області замість натуральної запровадив грошову оплату праці колгоспників, провів укрупнення колгоспу. Колгосп став одним із передових в районі і області.

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 8 квітня 1971 року за видатні успіхи великофосненського колгоспу у сільськогосподарському виробництві і виконанні п’ятирічного плану продажу державі продуктів землеробства і тваринництва Віталію Васильовичу Целікову присвоєне почесне звання Героя Соціалістичної Праці, з врученням Грамоти Президії Верховної Ради СРСР, ордена Леніна, золотої медалі «Серп і Молот».

У 1970–1977 рр. В.В. Целіков – перший секретар Малинського районного комітету КПУ. За цей час у районі відбулися значні позитивні зміни.

17 листопада 1977 року наказом Державного планового комітету Ради Міністерства УРСР призначений на посаду директора Житомирського міжгалузевого територіального центру науково-технічної інформації і пропаганди Українського НДІ науково-технічної інформатизації і техніко-економічних досліджень Держплану УРСР, зараз – Житомирський державний центр науки, інновацій та інформації, який здійснює науково-технічне обслуговування в галузі будівництва, стандартизації, охорони праці, пожежної безпеки тощо на території України.

Трудові успіхи відмічені орденами Леніна, Жовтневої революції, двома орденами «Знак Пошани», багатьма медалями, дипломами, грамотами.

У 1948–1950 рр. навчався у Донецькій обласній партійній школі, у 1953 році – слухач заочного відділення Вищої партійної школи при ЦК КПРС.

У 1972–1977 рр. навчався на заочному відділенні економічного факультету Житомирського сільськогосподарського інституту зі спеціальності «Економіка і організація сільського господарства». Набув кваліфікацію «економіст-організатор сільськогосподарського виробництва».

Обирався членом Житомирського обкому КПУ, делегатом XXIV з’їзду КПРС, III Всесоюзного з’їзду колгоспників, депутатом обласної та районних рад депутатів трудящих.

Вийшовши на пенсію у 1982 році, продовжував активну громадську діяльність.