Любченко Любов Андріївна

Любченко Любов Андріївна

(18.06.1922–10.10.1989)

 Герой Соціалістичної Праці

(Указ Президії Верховної Ради СРСР від 5.04.1971)

Народилась 18 червня 1922 року у селі Яроповичі Андрушівського району Житомирської області у багатодітній родині.

20 червня 1941 року закінчила Яроповицьку середню школу. Трудову діяльність розпочала 3 жовтня цього ж року на оборонному заводі на Уралі в місті Магнітогорськ токарем. Указом Президії Верховної Ради СРСР від 1 грудня 1941 року нагороджена орденом «Знак Пошани». Планові завдання перевиконувала утричі. З березня 1943 по серпень 1944 рр. – бригадир токарів.

Рекомендована до вступу у Московський ордена Трудового Червоного Прапора інститут сталі, але 1.09.1944 вступила до Житомирського сільськогосподарського інституту. 25 травня 1946 стала членом ВКП(б).

1.08.1948 року закінчила інститут за кваліфікацією «агроном», призначена агрономом колгоспу «Більшовик» села Стара Котельня Андрушівського району Житомирської області. З жовтня 1950 до жовтня 1989 року очолювала його.

Опираючись на довіру і підтримку членів правління, бригадирів, ланкових, рядових колгоспників, свій заводський і дворічний агрономічний досвід, глибокі інститутські знання домагалася зростання виробничих показників, зміцнення  трудової і технологічної дисципліни, підвищення оплати праці. За високі досягнення колгосп був занесений на обласну Дошку пошани, голова Л. А. Любченко удостоєна ордена Трудового Червоного Прапора, обрана депутатом Верховної Ради СРСР.

У колгоспі, який був значно укрупнений за рахунок суміжних господарств, створено розвинуту інфраструктуру, налагоджене чітке управління, досягнуто високого рівня механізації. За успіхи у підвищенні врожайності, збільшення виробництва і заготівель цукрових буряків Указом Президії Верховної Ради СРСР від 31 грудня 1965 р. голова колгоспу була нагороджена орденом Леніна.

Гідною оцінкою праці всіх трудівників  стало нагородження колгоспу в 1967 році орденом Леніна і присвоєння почесного звання «Господарство високої культури землеробства». Ордена Леніна  колгосп «Більшовик» став обласною школою передового досвіду. Представлявся на ВДНГ СРСР і ВДНГ УРСР. Л.А. Любченко Указом Президії Верховної Ради СРСР від 5 квітня 1971 року присвоєне почесне звання Героя Соціалістичної Праці, Указом Президії Верховної Ради УРСР від 16 червня 1972 у зв’язку
з 50-річчям від дня її народження – почесне звання «Заслужений працівник сільського господарства України».

За сумлінну працю нагороджена Почесною грамотою. Президії Верховною Ради УРСР.

Село Стара Котельня було включено в число 30 сіл української програми зразково-показових сільських населених пунктів. Побудовані добротні виробничі об’єкти, будинок культури, музей, школа, побутові майстерні, нова вулиця двоповерхових котеджів для трудівників села.
У 1977 р. з’явився перший в Україні сільський широкоекранний кінотеатр.

За ініціативою Л.А. Любченко газифіковані районний центр Андрушівка і район.

Л.А. Любченко обиралась депутатом Верховної Ради СРСР VI, VII, VIII, IX  скликань, членом Центрального Комітету КПУ, Житомирського обкому партії, членом бюро Андрушівського райкому партії, делегатом XXII, XXIII, XXIV, XXV, XXVI з’їздів КПРС, XXIV, XXV, XXVI з’їздів КПУ, III Всесоюзного з’їзду колгоспників.

Ніколи не переривала зв’язку з Alma-mater. Запрошувала науковців-консультантів, ділилась своїм практичним досвідом. Була наставником молоді.

Видатна виробнича, державна, громадська діяльність Л.А. Любченко висвітлена у безлічі газетних і журнальних статей, буклетах, листівках, книгах. Її виступи друкувались у центральній, республіканській, обласній пресі.

 Герой Соціалістичної Праці (1971), заслужений працівник сільського господарства України (1972). Голова колгоспу ордена Леніна «Більшовик» Андрушівського району Житомирської області (1950–1989), кавалер 2 орденів Леніна, Трудового Червоного Прапора, «Знак Пошани». Нагороджена Почесною Грамотою Президії Верховної Ради УРСР, багатьма медалями, дипломами.