Горальський Леонід Петрович
Директор інституту, доктор ветеринарних наук, професор

Народився 17 січня 1960 року в с. Мерва Горохівського району Волинської області.

1987 рік – закінчив Білоцерківський сільськогосподарський інститут ім. П.Л. Погребняка і отримав кваліфікацію "Ветеринарний лікар".

1988 – 1993 рр. – асистент кафедри анатомії і гістології Білоцерківського сільськогосподарського інституту ім. П.Л. Погребняка.

1993 – 2001 рр. – завідувач лабораторії патоморфології інституту епізоотології УААН, м.Рівне.

З 2001 року - завідувач кафедри анатомії і гістології Житомирського національного агроекологічного університету.

Під керівництвом Горальського Л.П. на кафедрі анатомії і гістології Житомирського національного агроекологічного університету було створено анатомічний музей та лабораторію світлової мікроскопії і морфометричного аналізу, організатор VII науково-практичної конференції морфологів України “Актуальні проблеми сучасної морфології” (2008), заступник декана з наукової роботи факультету ветеринарної медицини (2002–2007). Член спеціалізованих Вчених рад по захисту кандидатських та докторських дисертацій при Білоцерківському національному аграрному університеті, Національному університеті біоресурсів і природокористування України та експертної ради Вищої атестаційної комісії України в галузі ветеринарної медицини та біотехнології вирощування і переробки тваринної продукції.

За час роботи в Житомирському національному агроекологічному університеті (з 2001 року) підготував 10 кандидатів наук, керує науковою роботою магістрантів, аспірантів та докторантів.

Автор понад 250 наукових праць, у т.ч. 3 монографій, 8 посібників та патентів на винахід. За його редакцією вперше в Україні видано українською мовою посібник “Основи гістологічної техніки і морфофункціональні методи досліджень у нормі та при патології”. Нагороджений грамотою Міністерства вищої і середньої спеціальної освіти УРСР (1986), трудовою відзнакою “Знак Пошани” Міністерства аграрної політики України (2010). Занесений у міжнародну збірку “Хто є хто” (Кембридж, 2009). Обирався депутатом місцевих рад.

Напрямки наукової діяльності:

- вивчення механізмів метаболізму, морфофункціональних змін при ретровірусних інфекціях та вивчення впливу іонізуючого опромінення малої інтенсивності на організм тварин на тканинному та клітинному рівнях. 

Діяльність
Науково-інноваційного інституту тваринництва та ветеринарії

Науково-інноваційний інститут тваринництва та ветеринарії утворений на базі технологічного факультету та факультету ветеринарної медицини. Метою створення інституту є покращення якості виконання наукових досліджень у галузі тваринництва та ветеринарії, посилення інтеграційних процесів вищої агроекологічної освіти з науковою роботою і впровадження високоефективних технологій сільськогосподарського виробництва.

Нині інститут уміло справляється з основними своїми завданнями: організація та проведення у тісному зв’язку з навчально-виховним процесом наукової та дослідницької діяльності; здійснення підготовки науково- педагогічних кадрів та атестації наукових працівників вищої кваліфікації (включаючи виявлення талановитих студентів та магістрів, їх рекомендацію до аспірантури, вибір та затвердження теми дисертації, періодичне заслуховування про хід підготовки дисертації); залучення коштів на розвиток Інституту від трансферу технологій, наукових міжнародних грантів, госпдоговірних тем, індивідуальних грантів, виконання науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт та благодійних внесків; поглиблена наукова і науково-технічна підготовка студентів, аспірантів і докторантів, підвищення наукової кваліфікації науково-педагогічних і наукових працівників шляхом здійснення ними спільних наукових досліджень і розробок; забезпечення накопичення наукових і науково-прикладних результатів, знань, інтелектуальної власності магістрами, аспірантами і докторантами для подальшого їх працевлаштування за фахом в якості наукових і науково-педагогічних працівників, розробників вітчизняних технологій.

Переважна більшість наукових досліджень проводиться в базових господарствах Житомирської області. Вчені інституту розробляють такі наукові напрями: удосконалення українських чорно-рябої та червоно-рябої молочних порід (професор М.С. Пелехатий); лінійна оцінка екстер’єру корів української чорно-рябої молочної породи (доцент А.М. Дідківський); виробництво екологічно чистої продукції тваринництва (доцент Д.В. Лісогурська); біотехнологія відтворення стада (доцент Л.М. Піддубна); застосування тканинної терапії та інших методів патогенетичного лікування при гінекологічних захворюваннях сільськогосподарських тварин (професор Г.М. Калиновський); вдосконалення моніторингу, профілактики та заходів боротьби з найбільш небезпечними заразними хворобами тварин (професор О.Є. Галатюк); морфологія та гістохімія організму тварин при заразних та незаразних захворювань (професор Л.П. Горальський); інвазійні хвороби тварин, одержання доброякісної продукції на забруднених радіонуклідами територіях (професор Ю.Ю. Довгій); проблеми внутрішньої патології собак (доцент В.П. Фасоля).

Результатом тісної співпраці колективу з виробництвом є опрацювання та впровадження, разом з Інститутом сільського господарства Полісся, Програми селекційно-племінної та господарської роботи з молочним стадом і свинопоголів’ям, що була виконана за завданням Української академії агарних наук для дослідних господарств «Рихальське» і «Нова Перемога». У ПАФ «Єрчики» налагоджено племінний облік, створено комп’ютерну базу даних про племінне і продуктивне використання корів і бугаїв-плідників, опрацьована програма селекційно-племінної роботи в стадах великої рогатої худоби до 2020 року, впроваджені передові прийоми селекції, годівлі та технології утримання тварин. У результаті творчої співпраці створено племзаводи української чорно-рябої та червоно-рябої молочних порід, м’ясної абердин-ангуської породи, племрепродуктор поліської м’ясної породи.

Студенти науково-дослідного гуртка «Селекціонер», який створено в інституті – активні учасники науково-дослідної роботи, що передбачена тематикою їх випускних та дипломних робіт.

Колектив інституту спрямовує свої зусилля на розробку, удосконалення та впровадження технологій виробництва екологічно чистого молока та м’яса, у тому числі в зоні радіаційного забруднення. Завершено та доопрацьовуються наукові розробки з ефективного використання природних та культурних пасовищ, виготовлення та використання кормів місцевого виробництва, впровадження збалансованих раціонів годівлі ВРХ та свиней з метою підвищення їх продуктивності, вирощування висококласного племінного молодняку. Головний акцент у своїй роботі науковці інституту ставлять на пріоритетних напрямках досліджень: пошуку шляхів підвищення якості молока, що заготовлюється в приватних господарствах; покращенню відтворних і продуктивних здатностей чорно-рябої худоби в умовах Полісся України; вивченню господарсько-корисних і біологічних ознак молочної худоби українських новостворених порід інтенсивного типу; радіологічному обґрунтуванню можливості використання природних кормових угідь та веденню підсобного господарства сільським населенням Народицького району. Всебічно вивчається використання пелюшки (в натуральному та екструдованому вигляді) при годівлі великої рогатої худоби і свиней в зоні аварії на ЧАЕС. Співробітники інституту ведуть науково-дослідну роботу та надають кваліфіковану допомогу господарствам Житомирської, Волинської, Рівненської та інших областей України з питань удосконалення та впровадження перспективних технологій виробництва екологічно чистої продукції тваринництва.

За результатами наукової діяльності вченими інституту спільно зі спеціалістами Головного управління агропромислового розвитку Житомирської облдержадміністрації розроблено «Програму розвитку м’ясного скотарства Житомирської області на 2005–2012 роки» та «Комплексна програму розвитку молочного скотарства Житомирської області до 2015 року. Задля успішної реалізації даних програм розроблені модульні бізнес-плани створення високопродуктивних м’ясних стад абердин- ангуської породи на 25, 50, 100 і 400 м’ясних корів для господарств різних форм власності. Дієвість та перспективність об’ємної праці науковців продемонстрував один із таких бізнес-планів уже реалізований, на його основі створюється високопродуктивне стадо абердин-ангуської породи чисельністю 200 корів зі шлейфом у КП «Топільнянське» Лугинського району.

Розроблено бізнес-план створення високопродуктивного молочного стада чисельністю 400 корів чорно-рябої породи і стада свиней великої білої породи на 50 голів основних свиноматок для «СТК-Україна» (с. Окілок і с. Івановичі Черняхівського району). Розроблено та впроваджено в практичну ветеринарну та фітосанітарну службу держави 2 інструкції по боротьбі з інфекційною анемією та сапом коней. Затверджено науково-технічною радою Державної ветеринарної та фітосанітарної служби України методичні рекомендації: «Методичні вказівки з лабораторної діагностики інфекційної анемії коней», «Оцінка імунного статусу коней в нормі і за прихованого перебігу інфекційної анемії», «Програма забезпечення епізоотичного благополуччя галузі конярства», “Діагностика герпесвірусної інфекції першого та другого типу у коней” та “Визначення вмісту α-інтерферону у сироватках крові коней, великої рогатої худоби і кролів".

На рахунку здобутків інституту видання рекомендацій «Напрями інтенсифікації відтворення стада в господарствах Житомирської області» та «Рекомендації по прогресивних технологіях заготівлі кормів». Для господарств, які функціонують у зоні радіоактивного забруднення внаслідок аварії на ЧАЕС, з метою отримання екологічно чистого молока і м’яса розроблені і затверджені на технічній раді Мінагрополітики республіканські науково-методичні рекомендації «Шляхи зниження переходу 137Cs і важких металів у тваринницьку продукцію в зоні радіоактивного забруднення». Встановлені нормативи використання для цієї мети мінералів-сорбентів для ВРХ та свиней.

Спільні зусилля науковців інституту сприяли підготовці монографії «Наукові основи ведення АПВ в зоні Полісся і Західному регіоні України». Розроблені «Програми селекційно-племінної роботи в заводському стаді великої рогатої худоби на період 2011-2015 років» для племінних господарств Житомирської області, а саме: ПАФ «Єрчики» Попільнянського району (для української чорно-рябої і червоно-рябої молочних порід, поліської м’ясної і абердин-ангуської порід); ПСП «Новоселиця» Попільнянського району (для української чорно-рябої молочної породи); ДПДГ «Нова Перемога» Любарського і «Рихальське» Ємільчинського районів (для української чорно-рябої молочної породи і голштинської породи європейської селекції); СТОВ «Тетірське» Червоноармійського району (для поліської м’ясної породи). З участю науковців в цих господарствах створені племзаводи та племферми. Науковцями Інституту ведеться науковий супровід даних програм, створені конкурентоспроможні стада молочної худоби з надоєм 5000-6000 кг молока від корови в рік.

Також співробітники інституту працюють за такими науковими та госпдоговірними тематиками: «Екологічні та технологічні особливості використання відходів виробництв, природних детергентів в раціонах великої рогатої худоби, свиней, птиці і риб»; «Розробка еколого- економічного проекту ведення сільськогосподарського виробництва в господарствах з різною формою власності в умовах радіоактивного забруднення на прикладі окремих господарств Коростенського району Житомирської області»; «Радіологічне обґрунтування можливості використання природних кормових угідь та ведення підсобного господарства сільським населенням зони безумовного відселення Народицького району на основі аналізу шляхів формування доз зовнішнього та внутрішнього опромінення людини»; «Технолого-економічні та радіоекологічні аспекти використання зеленої маси природних угідь великою рогатою худобою м’ясного напрямку продуктивності»; «Оцінка природної резистентності і відтворювальної здатності великої рогатої худоби та розробка методів їх корекції в умовах тривалого впливу на організм іонізуючого випромінювання»; «Крайова епізоотологія, вдосконалення моніторингу, профілактики та заходів боротьби з найбільш небезпечними заразними хворобами тварин»; «Епізоотологічні особливості ринопневмонії коней, удосконалення системи діагностики і профілактики»; «Стан білкового та вітамінно-мінерального обміну продуктивних і дрібних домашніх тварин господарств державної і приватної форм власності»; «Епізоотичний процес токсокарозу собак»; «Паразитози шлунково-кишковго тракту коней»; «Еймеріози кролів, нутрій та курей. «Стан та корекція природної резистентності та імунобіологічної реактивності організму с.-г. тварин»; «Епізоотологічні особливості ринопневмонії коней, удосконалення системи діагностики та профілактики»; «Морфологія та гістохімія організму тварин при заразних та незаразних захворюваннях».

Основна тематика досліджень викладачів, аспірантів і студентів спрямована на розробку раціональних систем годівлі тварин, які ґрунтуються на оптимізації елементів живлення, використанні різноманітних ефективних кормових добавок, що максимально враховують біологічні особливості тварин.

Також наукові дослідження спрямовані на попередження захворювань тварин і охорону населення від антропозоонозних захворювань. Вивчаються питання ветеринарно-санітарної експертизи продуктів тваринництва в постчорнобильський період Поліського регіону; досліджується імунологічний стан тварин, розробляються методи підвищення відтворювальної здатності тварин великої рогатої худоби молочної та мясної порід, свиней, овець корекції сухостійного періоду, перебігу стадії родів, післяотельного періоду; вивчаються механізми метаболізму, морфофункціональних змін при ретровірусних інфекціях та впливу іонізуючого опромінення малої інтенсивності на організм тварин на тканинному та клітинному рівнях; методи діагностики та лікування внутрішніх хвороб дрібних тварин.

Значна увага приділяється дослідженням кормової поведінки сільськогосподарських тварин у природних радіаційних біогеоценозах Полісся Житомирщини. Дослідники інституту координують такі наукові напрями як екологія і технологія одержання та використання біоферментованих відходів виробництва у тваринництві, розв’язання проблем годівлі моногастричних та жуйних тварин, що утримуються в умовах приватних ферм та промислових комплексів. Триває пошук методів використання нових нетрадиційних добавок годівлі тварин, птиці.