Зіновчук Віталій Володимирович
Директор інституту, Доктор економічних наук, професор,
заслужений діяч науки і техніки України

 

Професор Зіновчук В.В. є досвідченим і авторитетним науковцем, автором визнаних науковим загалом праць, відомим організатором наукової діяльності, який зробив вагомий внесок у розробку концептуальних засад формування кооперативного руху в аграрному секторі національної економіки. Досліджує проблеми структурних трансформацій аграрного сектора, формування ринкової інфраструктури АПК, розвитку вертикальних інтеграційних процесів. У 1997 році він став співавтором Закону України «Про сільськогосподарську кооперацію» та інших важливих законодавчо- нормативних документів, пов’язаних з становленням інфраструктури аграрного ринку в нашій державі.

Віталій Володимирович Зіновчук науково обґрунтував і довів на практиці ефективність та дієвість втілення унікальних моделей сільськогосподарських кооперативів, які стали надійним інструментом захисту економічних і соціальних інтересів сільгосптоваровиробників, ефективним засобом їх залучення до процесів формування інфраструктури аграрного ринку. Результати його наукових досліджень рекомендовано до впровадження на національному рівні. Так, з 1997 р. під науково-методичним керівництвом Віталія Володимировича в різних регіонах України створено перші сільськогосподарські обслуговуючі кооперативи, сформовано їх представницьку організацію – Національну спілку сільськогосподарських кооперативів України. Вчений є членом відділення аграрної економіки та земельних відносин Національної академії аграрних наук України, Науково- технічної ради Міністерства аграрної політики та продовольства України, також член кількох міжнародних наукових організацій.

Професор В.В. Зіновчук плідно працює на міжнародному рівні. Підвищувати кваліфікацію та бути в курсі останніх наукових відкриттів допомагає активна співпраця з іноземними колегами. У 1990–1991 рр. вчений виконував дослідження в Шведському сільськогосподарському університеті, а 1995–1996 рр. – в Університеті штату Північна Дакота (США). 1998 рік відзначений діяльністю у Дослідницькому центрі кооперативів Саскатунського університету (Канада), період 2001–2003 рр. – співкерівництвом міжнародної наукової програми «Регіональні аспекти ринкової трансформації сільського господарства Німеччини і України», яку виконано спільно з Інститутом аграрного розвитку в країнах Центральної та Східної Європи (Німеччина). У даний час плідно співпрацює з вченими-економістами Литви і Франції.

Вінцем визнання вагомості наукової діяльності В.В. Зіновчука є почесне звання «Заслужений діяч науки і техніки України», присвоєне Президентом України у серпні 2007 р. Прем’єр-міністр України оголосив науковцю подяку за вагомий особистий внесок у відродження кооперації на селі, розвиток аграрної науки і освіти та високий професіоналізм.

Діяльність

Науково-інноваційного інституту економіки і агробізнесу

Інститут економіки і агробізнесу створено з метою вирішення актуальних економічних та соціальних проблем аграрного сектора економіки України, насамперед у північно-західному регіоні країни, шляхом проведення наукових досліджень, публічного обговорення отриманих результатів та їх впровадження на практиці заради забезпечення громадського блага, зростання добробуту громадян і процвітання України.

Інститут активно працює над організацією науково-дослідної роботи, підготовкою наукових кадрів, забезпеченням наукових комунікацій та апробації досліджень, публікацією їх результатів, координацією наукових досліджень, міжнародному співробітництві у науковій сфері, впровадженню результатів наукових досліджень, забезпечення зв’язку науки з навчальним процесом.

Співробітники інституту, відомі та загальновизнані вчені, зосереджені на досліджені наступних наукових напрямів: формуванням та реалізацією сучасної аграрної політики на загальнодержавному та регіональному рівнях займається доктор економічних наук О.В. Скидан, доктор економічних наук Є.І. Ходаківський вивчає синергетичні засади відтворення аграрного потенціалу, професор Т.О. Зінчук досліджує пріоритети сільського розвитку в умовах конкуренції та євроінтеграційної перспективи, на стратегічних напрямах зростання конкурентоспроможності підприємств аграрного сектора економіки та їх продукції з врахуванням регіональних особливостей знається професор Л.Д. Павловська, професор Г.В. Осовська переймається питаннями формування соціально-економічних систем менеджменту агробізнесу, професор Л.Ц. Масловська працює над адаптацією підприємств аграрного сектора економіки до ринкових умов господарювання, професор Н.В. Зіновчук — вдосконалення економіко-організаційного механізму природокористування в аграрному секторі, професор В.В. Зіновчук зосередив свою увагу на структурних трансформаціях в аграрному секторі економіки регіону, професор Ю.С. Цаль-Цалко знавець механізмів облікової політики, моніторингу, діагностики і побудови рейтингів щодо діяльності господарюючих систем аграрного сектору економіки для оцінки їх конкурентоспроможності та інвестиційної привабливості, а професор Д.І. Дема розробляє фінансову політику в аграрному секторі економіки.

Діяльність інституту спрямована на забезпечення відтворення наукових кадрів університету, адже заклад виконує комплексні наукові дослідження за державним замовленням на тему «Розробити і обґрунтувати стратегічні напрями та пріоритети формування конкурентоспроможного аграрного сектора економіки Північно-Західного регіону України», координує і спрямовує вектори наукового пошуку аспірантів, докторантів та інших здобувачів наукових ступенів. З метою підготовки висококваліфікованих фахівців функціонує спеціалізована вчена рада, яка розпочала свою роботу під головуванням професора М.П. Поліщука у 2003 р., з 2005 р. ці обов’язки виконує професор В.В. Зіновчук. Беззмінним науковим секретарем ради є доцент В.П. Якобчук. На рахунку Інституту економіки і агробізнесу 127 захищених кандидатських і 5 докторських дисертацій. Також інститут, крім координаційної функції та затвердження тематики досліджень здобувачів наукових ступенів, здійснює відбір талановитої молоді серед студентів університету, забезпечує прийом в аспірантуру на конкурсних засадах, здійснює атестацію аспірантів і докторантів, представляє відповідні висновки Вченій раді університету.

З метою виховання молодої заміни інститут регулярно проводить наукові форуми – наукові конференції, в тому числі й міжнародні та всеукраїнські, симпозіуми, круглі столи тощо, а також організовує презентації завершених розробок, програм, монографій та ін. На засіданнях науково-технічної ради інституту розглядаються і рекомендуються до опублікування наукові монографії, методичні рекомендації, звіти, а також двічі на рік – спеціальний випуск наукового фахового видання «Вісник Житомирського національного агроекологічного університету», присвячений виключно економічній тематиці.

Завдяки налагодженій співпраці інституту з іншими закладами України вчені-економісти мають можливість координувати свої дослідження з відомими методологічними центрами економічних досліджень, до яких, насамперед, належать Інститут економіки і прогнозування, а також Інститут природокористування та сталого розвитку Національної академії аграрних наук України, Національний науковий центр «Інститут аграрної економіки» Національної академії аграрних наук. При цьому забезпечується співпраця з іншими навчальними закладами та науково-дослідними установами. Традиційною є співдружність аграрних економістів університету та Інституту сільського господарства Полісся НААН України.

Аби зміцнити існуючий та якісно покращити зв’язок науки з навчальним процесом викладацький колектив інституту регулярно висуває пропозиції щодо використання результатів наукових досліджень у викладанні окремих навчальних дисциплін, здійснює підготовку студентів і магістрантів до участі у наукових конференціях та конкурсах наукових робіт, надає допомогу в організації наукових форумів молодих вчених, забезпечує участь студентів і магістрантів у зборі та обробці емпіричних даних та у впровадженні результатів наукових досліджень під час виробничої практики.

Наукові розробки та досягнення інституту спрямовані перш за все на впровадження їх у життя. Для цього здійснюється оцінка інноваційної значимості наукової продукції, пошук потенційних реципієнтів наукових розробок, оформлення і реєстрація документів, що підтверджують результати впровадження, формується система моніторингу результативності та ефективності впровадження, а останнім часом поставлено також завдання переходу до системи комерційного впровадження – провайдингу. Результати наукових досліджень реалізуються також шляхом опублікування теоретичних узагальнень та їх емпіричних підтверджень для ініціювання дискусії серед наукової громадськості, видання науково-практичних рекомендацій виробництву, участі у законотворчій діяльності, проведення науково- методичних семінарів для сільськогосподарських товаровиробників, представників агробізнесу та органів виконавчої влади і місцевого самоврядування.